В 2019 році була розпочата робота над оновленням цивільного законодавства України.
Про те як просувається цей процес, над чим сьогодні працює робоча група з рекодифікації ЦК України та коли очікувати новий кодекс, «Юридичній практиці» прокоментував Анатолій Довгерт, науковий координатор робочої групи з оновлення цивільного законодавства, професор кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАПрН України .
— Як просувається процес рекодифікації цивільного законодавства? Із чим виникають найбільші дискусії?
— Оскільки умовою суттєвого оновлення Цивільного кодексу України є скасування Господарського кодексу України, то вся юридична громада чекає на цю подію — виправлення однієї із величезних помилок, яка була допущена двадцять років тому, коли 16 січня 2003 року одночасно прийняті два кодекси, які знаходяться в протиріччі один до одного.
Що стосується самого процесу рекодифікації, то він почався ще в 2019 році. Ми зрозуміли що маємо всі чинники і передумови для проведення цієї роботи. Їх треба було вивчити і прийти до висновку що час для рекодифікації настав. Цей процес передбачає суттєве оновлення всіх частин чинного ЦК України. Основним завданням було розробити концепцію, в рамках якої будуть наповнюватися правовим матеріалом всі книги кодексу.
Зараз завершується робота над створенням тексту Книги Першої Цивільного кодексу України. Думаю, що через місяць, чи два цей проєкт буде поданий у Верховну Раду України. Але в планах зробити так, щоб на цьому марафон, який почався з оновлення кодексу в цьому році, не закінчився і щоб були представлені проєкти інших книг. І як ми передбачили в Концепції приєднання до Цивільного кодексу раніше під’єднаних частин — це міжнародне приватне право, сімейне право. І тоді б це дійсно була кодифікація всього приватного права, і як це передбачалося в проєкті ЦК Україні 90-х років.
— Що із чинного Господарського кодексу України варто імплементувати в оновлений Цивільний кодекс?
— Абсолютно нічого в новий Цивільний кодекс не потрібно переносити з діючого Господарського кодексу України. В Україні до 2003 року не було Господарського кодексу, і те із чого його створили це такий острівець соціалізму.
В Україні зараз зносять пам’ятники комунізму та соціалізму. І тому цей правовий монумент соціалізму необхідно розбити вщент. Тому що це тупиковий шлях. І абсолютно правильно парламентом прийнятий в першому читанні законопроєкт № 6013, який передбачає скасування ГК України та передбачає перехідні положення. Він мусить остаточно «вмерти» через 7 років. Але на мою думку строк для цієї агонії завеликий. Дійсно, залишилося 2500 державних підприємств і трохи більше комунальних підприємств, але встановлювати семирічний строк, щоб вони прийняли ті організаційно-правові форми, які відомі у всьому світі, це забагато. Тому я би з цього кодексу абсолютно нічого не брав.
— Наскільки вагомим є внесок судової практики в процес оновлення ЦК? Які нові положення чи уточнення сформовані передовсім на основі правових позицій судів?
— Двадцять років пройшло як діє цей кодекс і відповідно сформувалась судова практика із застосування його положень. Тобто судді «зайшли з ліхтарями» у всі куточки діючого Цивільного кодексу України. Вони провели колосальну роботу, виявили протиріччя, не співпадіння, проблеми, і все це віддзеркалили в своїй практиці та позиціях.
Оця правозастосовна практика стала одним із основних правових чинників рекодифікації. Такими чинниками є не тільки приватно-правова революція останніх років в європейських країнах, а й от ця наполеглива праця наших суддів. І в Концепції оновлення цивільного законодавства є спеціальний розділ — судова практика. До речі, не тільки українських судів, а й практика європейських судових інституцій. І це теж послугує матеріалом для оновлення і коректировки діючих норм права!
<
p style=»text-align: right»>(Бесіду вів Анатолій Гвоздецький, «Юридична практика»)
