В останні кілька тижнів курси основних світових валют почали поступово падати. Наприклад, якщо ще наприкінці січня курс долара коливався у межах 28,5 гривні, то вже у лютому він упав до 26,9 гривні. Також просіло євро, хоч і на кілька десятків копійок. У січні курс був десь у межах 31,7 гривні, зараз – 31,1.
Експерти кажуть, що є кілька моментів, які впливають на курс валют. Основним із яких є лібералізація валютного ринку та приплив валюти з-за кордону.
Окрім того, саме зараз аграрії починають розконсервовувати свої валютні заощадження для посівної. Це значною мірою впливає на цей ринок.
Також іноземці активно скуповують українські державні облігації на сотні мільйонів доларів (бо це наразі дуже вигідно), відтак валюти на ринку стає більше.
А ще важливим є чинник спрощення механізмів купівлі валюти. В Україні, як ми вже повідомляли, почав працювати Закон «Про валюту та валютні операції», який відчутно полегшує операції з іноземними грішми.
Тепер купити до 150 тисяч гривень на день можна не тільки в банках та обмінниках, а ще й на пошті, в банкоматі і навіть в Інтернеті. Українці почали вже активно користуватися відновленою послугою. Лише за добу від початку дії новації люди придбали мільйони доларів он лайн. Серед новацій з’явилась можливість переказувати за кордон трохи більше: з 50 тисяч доларів до 50 тисяч євро, а також можливість інвестувати більше в іноземні активи.
— Проте в Україні, окрім економічних факторів, є суто політичні. Зараз триває передвиборча кампанія. Тому чинній владі абсолютно невигідно, аби курс основних валют зростав. На цей період вони робитимуть усе. Аби його стабілізувати і навіть знизити, — вважає економіст В’ячеслав Борець. – Але є також зовнішньоекономічні та політичні реалії. Зараз триває економічна боротьба між США та Китаєм. І це також впливає на курс долара у сторону його здешевшання. Тому цілком ймовірно, що курс долара буде падати до кінця березня. Але далі, ймовірно, він буде вирівнюватися та навіть зростати.
Проте найближчим часом Штати і Китай повинні укласти торговельну угоду (орієнтовно до початку березня), а в Україні 31 березня пройдуть вибори, після чого владі більше не буде резону утримувати гривню.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Думка експерта
Гривня і не слабшала. Був момент у січні, коли гравці на валютному ринку спробували скористатися ситуацією, коли люди вже зробили основні святкові витрати, отримали заробітні плати, пенсії, а фірми, які продавали святкові товари, заробили. І населення, і такі фірми проявили інтерес до доларів та євро. Банки та міняйли тут же підвищили ціни на валюти. Та й держава збільшила закупівлю доларів та євро для поповнення валютного резерву, порівняно з січнем 2018 року, що додатково підвищило попит на валюту.
Але гривня має досить великий запас міцності, тому не тільки не піддалася, а навпаки, вдарила по цих гравцях своїм ще більшим зміцненням. Факторів кілька.
По-перше, гривневої готівки на руках у населення після свят у січні не так уже й багато, а значить, немає за що скуповувати долари та євро.
По-друге, в грудні таки вдалося домовитися з МВФ про кредит, а тому на гривню зменшився тиск необхідності погашати попередні кредити цього року.
По-третє, почалася виборча кампанія і з загашників витягують та викидають на валютний ринок досить багато доларів та євро. «Грошові мішки» кандидатів, партії видають іноземну валюту, а організатори з безпосередніми виконавцями розраховуються гривнями. Це неабияк підвищує попит на гривню.
По-четверте, починається підготовка до весняних робіт в аграрному секторі. Агрофірми, фермери, селяни також кидають на ринок свої грошові заощадження, які були зароблені в іноземній валюті чи обміняні на неї.
По-п’яте, зіграло роль і послаблення жорстких рамок щодо обміну валют, що зняло монополію банків на такі операції і знизило помітну важливу роль тіньових міняйлів. А це призвело до того, що на вільнішому валютному ринку проявилася міцність гривні, і вона показала, що її не втопити, бо добре вміє плавати.
По-шосте, в січні та лютому помітно проявився інтерес іноземних інвесторів до вітчизняних облігацій внутрішньої державної позики, які випускає на ринок уряд. Вони вже на кілька сотень мільйонів закупили таких облігацій цього року, і далі купують. А купують вони також за долари та євро.
До виборів гривня не повинна втратити своїх позицій, хоча будуть спроби підвищити курс іноземних валют. Думаю, що то проявиться тільки в короткочасних стрибках. У березні і на початку квітня учасники виборчого процесу зароблену гривню будуть викидати на ринок, але в основному, на товарний, а не на валютний, бо там підходить Великдень. Та й садово-городні роботи заберуть частину гривні на себе. А в травні і червні починається туристичний сезон, до якого населення притримує валюту і яку буде викинено на валютний ринок, щоб за гривні приготуватися і купити путівки. Отож, до липня гривня повинна почуватися добре.Володимир Козменко, економіст-міжнародник, голова Чернівецького осередку Європейських студій
