Ануш Балян: «Відновлення МінАПК та чітка позиція нового міністра Романа Лещенка обнадіюють науковців»

11.02.2021, 12:37

Лише тісна співпраця науки з міністерством принесе позитивні результати в роботі аграрного сектору.

У цьому переконаний Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко. Цю позицію, за словами експерта галузі, академіка, доктора економічних наук Ануш Балян, новий міністр аграрної політики та продовольства України заявив під час зустрічі з науковцями Академії.

Дуже важливо, зазначила пані Балян, що ця зустріч відбулася в апараті Президії НААН одразу після призначення на посаду міністра — 1 лютого. У перший свій робочий день. Це означає, що міністерство добре розуміє роль вітчизняної аграрної науки у розвитку АПК.

— Як ви розцінюєте таку оперативність нового міністра щодо виходу на прямий діалог з аграрною наукою? Що це означає для вас?

— Це означає, що аграрний сектор держави з відновленням міністерства знову чітко структурується. Імпонує той факт, що Роман Лещенко розуміє, що без наукової бази розвиток агропромислового комплексу неможливий, бо тільки такий тандем підвищить конкурентоспроможність української продукції на світових ринках. Українські аграрії освоюють ринки Північної Африки, арабських країн, Китаю та Індії. Україна посіла друге місце в світі з експорту зернових, п’яте — борошна. Позиції необхідно утримувати, оскільки наші партнери, вони ж конкуренти, пильно відстежують наші кроки. Науковці країн-зернотрейдерів роблять усе, щоб підсилити експансію своїх сільгоспвиробників на світовому ринку.

Заява міністра про об’єднання зусиль профільного міністерства, агронауки і сільгоспвиробників України допоможе зберегти і примножити потенціал найбільшої аграрної держави Європи. Це дає сподівання й на гідне фінансування аграрної науки.

— На чому ще наголошував міністр під час розмови, яка, як я розумію, була результативною та конструктивною?

— Саме так. Президент Академії Ярослав Гадзало озвучив міністру позицію наукової спільноти щодо перспектив розвитку НААН і АПК загалом. Він наголосив, що синергія державних діячів та науковців буде запорукою відновлення ефективної роботи повноцінного аграрного міністерства в країні. Науковці готові до такої співпраці.

За останні роки створено п’ять Міжрегіональних наукових центрів НААН: Північний (Київ), Південний (Одеса), Східний (Харків), Західний (Львів) та Центральний (Дніпро) за участю установ мережі, закладів освіти, підприємств аграрного бізнесу.

Запропоновано потужний арсенал нових технічних засобів для вирощування зернових та інших культур за енерго-, ресурсоощадними технологіями, розвивається селекційна робота. Разом з експертами Світового банку розроблено Стратегію зрошення та дренажу на період до 2030 року, схвалену Кабміном.

— Пані Ануш, тож можна казати, що аграрна наука отримала підтримку влади?

— Маємо на те сподівання. Принаймні державницькі перспективи тісно пов’язані з розвитком аграрного сектору країни. Міністр зазначив, що у період відсутності Міністерства АПК ми втратили велику кількість експортних ринків, а наші конкуренти посилили свої позиції. Це не могло не позначитися й на стані наукової бази. Не можна не погодитись з паном Лещенком, що знищення свого часу профільного міністерства призвело до початку знецінення та системного знищення фундаментальної аграрної науки. Міністр погодився, що в останні роки наука недофінансовувалась та зазнавала політичного тиску.

— А яка позиція міністра щодо ринку землі, ви про це бесідували?

— Міністр розповів, що у статусі радника Президента, він був противником так званої «ліберальної земельної реформи», яка передбачала продаж до 200 га землі в одні руки. Роман Лещенко обстоював позицію поступового, поетапного розвитку земельного ринку — чітко зазначав, що це питання стратегічне, і він зробить усе можливе для обстоювання права наукової установи на користування землею у тих обсягах, які необхідні для розвитку аграрної науки.

— Але чи можна говорити про розширення формату співпраці між Мінагрополітики та НААН при нинішньому незадовільному фінансуванні аграрної науки?

— Роман Лещенко наголосив на необхідності збільшення фінансування науки. Це пошук нових джерел, над якими вже працюємо.

Головні пріоритети в такій роботі — це проведення земельної реформи, запуск масштабної програми інвестицій в зрошення півдня України, підтримка тваринництва і молочного скотарства, екологізація аграрного виробництва, його детінізація.

А ситуація у вітчизняному тваринництві, порівняно з виробництвом зерна, дуже критична. За даним Держмитслужби, за підсумками січня імпорт свинини досяг 1,6 тисячі тонн. Це на 64% більше, ніж в аналогічний місяць минулого року. І це імпортує Україна, яка нещодавно лідирувала у вирощуванні свиней. До речі, у європейських магазинах м’ясо свиней породи «українська біла» втричі дорожче за інше.

Тому не просто катастрофічною, а трагічною назвав міністр ситуацію у галузі тваринництва. За аналітичними даними, показники тут нижчі, ніж були у післявоєнній Україні 1946 року. Сьогодні тваринництво і молочне скотарство в Україні знищується, а державна підтримка галузі має базуватися на стратегічних програмах і наукових рекомендаціях, які напрацьовує та пропонує Академія.

— Пані Ануш, чи велася мова про необхідність інтенсивного розвитку переробної галузі — важливого сектору економіки АПК?

— На думку міністра, сировинний тип економіки — це безвихідь. Але на сьогодні є низка чинників, які істотно гальмують процес надходження капітальних інвестицій в переробну галузь. Про це у спілкуванні з міністром не раз наголошували потенційні внутрішні та зовнішні інвестори.

Є розуміння, що без розвитку потужної переробної галузі, індустріалізації села, відхід від експорту сировини на користь готової продукції з доданою вартістю, ми швидко відкотимося з нинішніх позицій. Уже нині є запит фермерів і виробників борошна на тверді сорти пшениці, і це ми теж повинні забезпечити.

— Яка позиція міністра щодо адаптації агропромислового комплексу до кліматичних змін?

— Позиція чітка. Ситуація на півдні України — катастрофічна, і потребує спорудження зрошувальних систем. Уже отримано фінансування за державною програмою зі створення необхідного інструментарію та розроблення законодавчої бази для об’єднання водокористувачів. У цьому сенсі — важливі напрацювання Академії, науковці якої з Інституту водних проблем і меліорації НААН прогнозували подібні кліматичні зміни ще 20 років тому. Тепер це відбувається з вражаючою точністю.

— Це дуже амбітні плани і встановлення високої планки для ваших науковців. Ви готові до таких викликів?

— Ймовірність таких викликів теж нами спрогнозована. В особі міністра маємо сподівання, що й держава зверне увагу на нашу проблематику, тим більше, що у ключових питаннях діяльності він має повну підтримку Президента України.

Міністром анонсовано відновлення повноцінної роботи фітосанітарної та ветеринарної служб. Пан Лещенко чітко наголосив, що через відсутність високоякісної фітосанітарії Україна невдовзі може витрачати мільярдні кошти на боротьбу з привезеними хворобами рослин та тварин.

— Які прогнози на майбутній врожай?

— З озимими ситуація задовільна, і можна сподіватися на хороший врожай зернових. Були короткотермінові періоди ускладнення агрометеорологічних умов через обледеніння стебел рослин та утворення льодової кірки завтовшки два-три см. Проте негативного впливу на рослини це не мало. Незважаючи на посилення морозів до мінус 18_, наявність снігового покриву 8-10 см, температура кущів озимих зернових культур не знижувалась до критичних меж.

Утворення сьогоденного снігового покриву в усіх областях України — достатньо для захисту озимих, навіть за більш низьких температур. Ситуація відстежується Інститутом землеробства НААН.

Сергій СУЛИМА.

Джерело:  Ануш Балян: «Відновлення МінАПК та чітка позиція нового міністра Романа Лещенка обнадіюють науковців» (golos.com.ua)

Фото автора.